вішальник


вішальник
1) (той, хто повісився / страчений повішанням), повішеник, повішений, шибеник
2) див. кат

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • повішальник — а, ч., діал. Вішальник (у 2 знач.) …   Український тлумачний словник

  • вішальник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • повішальник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • вішальник — а, ч. 1) зневажл. Той, хто здійснює репресії, вішає людей. 2) Той, хто повісився або страчений через повішення …   Український тлумачний словник

  • мішальник — а, ч. Робітник, який щось розмішує (глину, тісто, фарбу тощо) …   Український тлумачний словник

  • мішальник — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • ШАЛЬ — жен. дурь, взбалмочность или блажь; | одуренье, ошалелость. | Растенье дурман. | Дурачество, шалость, повесничество, баловство; шутка, потеха, проказы. На всякую шаль выросло по лозе, на всякую болезть по зелью. На грош выпил, на пятак шали своей …   Толковый словарь Даля

  • вішальниця — і. Жін. до вішальник …   Український тлумачний словник

  • вішатель — я, ч., рідко., зневажл. 1) Те саме, що вішальник 1). 2) розм. Кат; розбишака, бандит …   Український тлумачний словник

  • мішальниця — і. Жін. до мішальник …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.